Уникнути впливу людини на довкілля, зберегти природу у незміненому стані не реально, оскільки, щоб жити, людина повинна створювати необхідні умови для задоволення своїх потреб, тобто здійснювати виробничу та іншу діяльність. Проте у процесі здійснення будь-якої діяльності, пов’язаної з втручанням у навколишнє середовище, неминуче виникають зміни цього середовища..
На замовлення Римського клубу у 1972 р. група вчених під керівництвом Д. Медоуз провела глобальне моделювання взаємодії суспільства з довкіллям за 5 факторами: зростання народонаселення і промислового виробництва, загострення продовольчої проблеми, виснаження природних ресурсів, забруднення природного середовища. Вони дійшли висновку, що коли людство не змінить тенденції свого розвитку, не почне створювати економічну і екологічну стабільність, на нього неминуче чекає криза, що фактично означає катастрофу сучасної цивілізації.
Тому, задекларований у червні 1992 р. термін «сталий розвиток», вказує на вихід із становища. Під ним зрозуміли такий розвиток, який забезпечує потреби теперішнього часу, але не позбавляє можливості майбутні покоління задовольнити свої потреби. Нині можна стверджувати, що подальший розвиток людства на основі безоглядного споживання природних ресурсів практично вичерпано.
Отже, людство стоїть перед необхідністю розробки стратегії свого виживання на планеті. Вона передбачає переорієнтацію всіх сфер життя людей: соціальну, економічну, освіту, культуру, політику, міждержавні відносини на формування нової системи цінностей і моралі.
«Пізнай свій край, себе, свій рід, свою землю – і ти побачиш свій шлях у життя.» Г. Сковорода
Керівництвом ЛОІППО було запропоновано тренерам опорних шкіл провести навчання вчителів на тему: «Екологічна безпека. Сталий розвиток», адже проект «Професійний розвиток вчителя» продовжується.
Місцем зустрічі для вчителів початкових класів опорного закладу «Івано-Франківська ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Івана Франка» та шкіл-філій, не випадково, тренерами (Ганзюк Л.І., Кухар І.І. та Кульчицька О.Р.) було обрано «Яворівський» НП, з яким тісно співпрацює наша школа щодо екологічної освіти.
Заняття, як годиться в НУШ, ми розпочали із привітання-пісні на слова М.Чумарної «Віночок-дзвіночок», обмінялися іформацією у вправі «Сьогодні вранці я побачила…, почула…, спостерігала…», провели гру «Моя асоціація», поділилися на групи й виконали вправу «Погода». Коли було проведено мозковий штурм «Екологія», оголосили тему нашої зустрічі: «Екологія. Сталий розвиток» і учасники прикрасили «дерево очікування». Ми переглянули презентацію «НУШ і екологічна освіта», яку підготувала провідний спеціаліст з екоосвіти Лазурко М.С., де висвітлювалися напрямки їхньої роботи в екологічній освіті й співпраця з навчальними закладами.
Під час обговорення усі дійшли згоди, що на засадах між-дисциплінарних зв’язків, що дає змогу всебічно аналізувати будь-яке негативне явище у навколишньому середовищі, що виникло під впливом антропічної діяльності, глибше осмислювати теорію взаємозв’язків суспільства і природи та будувати практичну діяльність на науковій основі гармонізації таких взаємозв’язків. Це забезпечить цілісне уявлення про навколишнє середовище, озброїть молоде покоління знаннями і вміннями щодо проблем захисту довкілля і сталого розвитку.
Екологічна освіта і виховання повинні орієнтуватись на активну взаємодію людини з природою, побудовану на науковій основі, на оцінюванні людини як частини природи. Екологічні знання, доповненні ціннісними орієнтаціями, повинні стати основою екологічної культури і екологічного мислення. Вони мають сприяти усвідомленню цінностей, допомагати вирішенню комплексних екологічних проблем, що стоять перед людством, забезпечити комфортність його проживання у майбутньому, зберегти та примножити унікальну різноманітність всієї біоти і зокрема рослинного та тваринного світу.
Упровадження екологічної безпеки та сталого розвитку вимагає від кожного громадянина глибокого самоаналізу й самовдосконалення. Тому серед вчителів було проведено анкетування «Самоаналіз ставлення до природи».
Ми домовилися розвивати співпрацю нашої школи з «Яворівським» НП, щоб спільно формувати в учнів активну громадянську позицію, щодо захисту навколишнього середовища і сталого розвитку.
На завершення, вчителі прикрасили «дерево врожаю», виготовили метеликів у техніці орігамі й «випустили» їх на «екогалявину».
