Вступ до школи – переламний момент у житті дитини, перехід до нового способу життя та умов діяльності, нового положення в суспільстві, нових взаємин із дорослими та однолітками.
Вирізняльною особливістю положення школяра є те, що його навчання – обов’язкова, суспільно значуща діяльність.
Головне, що змінюється у взаєминах дитини, – це нова система вимог, що висуваються до дитини через її нові обов’язки, важливі не лише до неї самої та її родини, а й для суспільства. Її починають розглядати як людину, що стала на перший щабель сходів, які ведуть до громадянської зрілості.
Відповідно до положення дитини, яке змінилося, та появи у неї нової провідної діяльності – навчання – перебудовується весь повсякденний перебіг її досі безтурботного життя. Безтурботність дошкільника змінюється життям, сповненим турбот та відповідальності: учень повинен ходити до школи, займатися тими предметами, які визначені шкільною програмою, робити на уроці те, чого вимагає вчитель, неухильно дотримуватися шкільного режиму, підкорятися шкільним правилам поведінки, прагнути доброго засвоєння приписаних програмою знань і навичок.
Для успішної адаптації в роботі з першокласниками необхідно враховувати наступне:
- поєднувати ігрову, продуктивну, навчальну й інші види діяльності;
- формувати позитивне, емоційне відношення до знань;
- здійснювати керівництво діяльністю дітей 6 річного віку, широко використовуючи ( особливо в І півріччі) методи дошкільного виховання із частковим застосуванням шкільних методів;
- дотримуватись наступності не тільки в методах роботи, але й у стилях педагогічного спілкування;
- дотримуватись послідовності шкільних методів роботи й при формуванні колективу дітей перших класів й організації їхнього міжособистісного спілкування;
- використовувати більш виховні можливості спільної діяльності;
- формувати здібності до рольового й особистісного спілкування як важливій умові в підготовці зміни провідної діяльності;
- при формуванні психологічної готовності до школи необхідно враховувати індивідуально-психологічні особливості, які проявляються в рівні навченості, у темпі засвоєння знань, відношення до інтелектуальної діяльності, особливостях емоцій і вольової регуляції власної поведінки.
Виховання сьогодні – це процес із дуже багатьма невідомими, яких щодня, стає, дедалі, більше. Однак маємо надію, що спільними зусиллями вихователів, вчителів, батьків і психологів допоможемо дитині успішно адаптуватися до нових «шкільних» умов, і слово «школа» буде викликати радість.
Соціально-психологічна служба школи.
