Як має працювати комісія з розгляду випадку булінгу в закладі освіти

Якщо керівник закладу освіти отримав заяву або повідомлення про випадок булінгу – він зобов’язаний скликати засідання комісії з розгляду випадку булінгу. Це визначає пункт 2 розділу 2 Порядку реагування на випадки булінгу (цькування).

Комісія має бути скликана не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення про булінг. Служба освітнього омбудсмена рекомендує повідомляти про булінг письмово, що сприятиме об’єктивнішій роботі комісії та допоможе зібрати факти й докази.

Завдання комісії
Комісія:

  • з’ясовує причини булінгу;
  • надає рекомендації для створення безпечного середовища в закладі освіти;
  • забезпечує сторонам необхідну психологічну допомогу.

Важливо! Комісія не підтверджує і не спростовує факт булінгу – це роблять правоохоронні органи та суд. Вона лише збирає й аналізує інформацію та оформлює її у протокол із рішенням.

Важливі питання щодо роботи комісії:

  • Чи має комісія діяти в закладі освіти постійно?
  • Хто входить до її складу?
  • Чи можуть батьки та здобувачі освіти брати участь у засіданнях?
  • Як діяти, якщо член комісії – кривдник або потерпілий?
  • Які права та обов’язки членів комісії?
  • Як відбувається опитування неповнолітніх сторін булінгу?
  • Хто відповідає за конфіденційність даних?
  • Як комісія приймає рішення?

Як правильно писати заяву про булінг – у окремій публікації Служби освітнього омбудсмена.

1. Комісія має діяти постійно
Відповідно до пункту 1 розділу 3 Порядку, комісія працює на постійній основі.
Керівник закладу освіти зобов’язаний створити комісію незалежно від наявності заяв про булінг.

2. Склад комісії
Відповідно до пункту 2 розділу 3 Порядку, комісія включає:

  • Голову (керівника закладу освіти);
  • Заступника голови;
  • Секретаря;
  • Не менше 5 осіб (педагоги, психолог, соціальний педагог, представники служби у справах дітей тощо).

3. Чи можуть батьки та здобувачі освіти брати участь у засіданнях?
Так, за їхньою згодою. До засідання також можуть долучатися:

  • Кривдник, потерпілий, свідки та їхні батьки;
  • Представники освітнього омбудсмена, органів місцевого самоврядування, поліції.

Присутність цих осіб не є обов’язковою, але може сприяти об’єктивності розгляду справи.

4. Що робити, якщо член комісії – кривдник або потерпілий?
Відповідно до роз’яснення МОН, якщо член комісії (у тому числі голова, заступник чи секретар) є кривдником або потерпілим у конкретному випадку, виникає конфлікт інтересів.

У такому разі:

  • Члена комісії виключають із її складу;
  • Для дотримання кворуму на його місце призначають іншу особу.

5. Права та обов’язки членів комісії
Права:

  • Ознайомлюватися з матеріалами щодо випадку булінгу;
  • Висловлювати власну думку;
  • Голосувати та приймати рішення;
  • Вносити пропозиції до порядку денного засідання.

Обов’язки:

  • Особисто брати участь у роботі комісії;
  • Не розголошувати інформацію третім особам;
  • Виконувати доручення голови комісії.

6. Як повідомляють про засідання комісії?
Секретар комісії:

  • Не пізніше 18:00 дня, що передує засіданню, повідомляє всіх учасників про дату, час, місце та порядок денний;
  • Надсилає матеріали в електронному або паперовому вигляді.

7. Комісія перевіряє ситуацію, але не встановлює факт булінгу
Комісія не проводить розслідування, вона лише:

  • Аналізує обставини булінгу;
  • Визначає заходи щодо його припинення;
  • Оцінює потреби сторін у психологічній підтримці.

Факт булінгу доводять правоохоронні органи та суд.

8. Як комісія перевіряє ситуацію?
Протягом 10 робочих днів комісія повинна:

  • Зібрати всі докази (пояснення сторін, висновки психолога, інформацію від соцслужб, експертні висновки, дані з соцмереж тощо);
  • Оцінити потреби постраждалого та кривдника у психологічній підтримці;
  • Запропонувати заходи для усунення причин булінгу;
  • Визначити заходи виховного впливу.

9. Конфіденційність та захист персональних даних
Комісія зобов’язана дотримуватися:

  • Конфіденційності даних;
  • Захисту персональної інформації відповідно до законодавства України.

Висновки:

  • Керівник зобов’язаний створити комісію та скликати її у разі заяви про булінг.
  • Комісія діє на постійній основі та включає представників освітнього закладу, соцслужб і поліції.
  • Факт булінгу встановлює суд, а комісія лише аналізує ситуацію та вживає заходів для його припинення.

Детальніше про написання заяви про булінг – у публікаціях Служби освітнього омбудсмена.

 

Переглядів загалом - 23 | Переглядів сьогодні - 1