Відповідно до статті 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (із змінами і доповненнями) право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи – громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні.
Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення).
Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності залежить від страхового стажу: 50 % середньої заробітної плати (доходу) – при наявності страхового стажу до 3 років; 60 % – страховий стаж від 3 до 5 років; 70 % – страховий стаж від 5 до 8 років; 100 % – страховий стаж понад 8 років.
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. У разі роботи за сумісництвом підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи.
Відповідно до п. 1.6. цього Порядку видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюється лікуючим лікарем (фельдшером) при пред‘явленні паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного, і не може бути платною послугою в закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності.
Без пред’явлення паспорта, як роз’яснюють експерти з кадрових питань, отримати лікарняний можливо лише з дозволу головного лікаря (за заявою).
Листок непрацездатності (довідка) в амбулаторно-поліклінічних закладах видається лікуючим лікарем (фельдшером) переважно за місцем проживання чи роботи. У разі вибору особою лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, видаються за наявності заяви-клопотання особи, погодженої з головним лікарем обраного лікувально-профілактичного закладу, або його заступником, засвідченої підписом та круглою печаткою лікувально-профілактичного закладу (п. 1.9 Порядку).
Період тимчасової втрати працездатності обраховується у календарних днях. Лікуючий лікар при втраті працездатності внаслідок захворювання або травми може видавати листок непрацездатності особисто терміном до 5 календарних днів з наступним продовженням його, залежно від тяжкості захворювання, до 10 календарних днів. Продовження листка непрацездатності до 30 днів проводиться лікуючим лікарем спільно з завідувачем відділення, а надалі – ЛКК, яка призначається керівником лікувально-профілактичного закладу, після комісійного огляду хворого.
У лікувально-профілактичних закладах, розташованих у сільській місцевості, у штаті яких є тільки один лікар, листок непрацездатності (довідка) може видаватись особисто одним лікарем з продовженням до 14 днів та наступним направленням хворого до ЛКК у разі його тимчасової непрацездатності. Фельдшер має право видавати листок непрацездатності особисто і одночасно на термін не більше 3 днів з наступним направленням хворого до лікаря у разі його тимчасової непрацездатності.
Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження – у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 2 ст. 21 Закону № 1105).
Відповідний реєстр запроваджено з 01.01.2011 року. До впровадження Реєстру, соціальне страхування регламентувалося Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» від 18.01.2001 № 2240-III (цей закон набув чинності 28.02.2001).
У жовтні 2018 року Пенсійний фонд почав видавати нові паперові та електронні довідки про страховий стаж для оплати лікарняних. Назва довідки — «Дані про трудовий та страховий стаж». Форму довідки регламентовано у Додатку 9 Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (постанова правління ПФУ від 18.06.2014 № 10-1, у редакції постанови правління ПФУ від 27.03.2018 № 8-1).
Довідка «Дані про трудовий та страховий стаж» є підтвердним документом для нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності, з вагітності та пологів.
Інформація з Реєстру застрахованих осіб надається територіальними органами Пенсійного фонду України в паперовій формі застрахованій особі особисто при пред’явленні паспорта (іншого документа, що посвідчує особу), документа, який підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків або право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, або свідоцтва про загальнообов’язкове соціальне страхування чи пенсійного посвідчення
Довідку про страховий стаж працівника може отримати і сам роботодавець через інтернет-ресурс, використавши електронний цифровий підпис (ЕЦП).
Юридичний відділ ЦК Профспілки
