Стан викладання математики в 9-их класах опорного закладу «Івано-Франківська ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Івана Франка»

Освітня система в Україні зазнає суттєвих змін : змінюються пріоритети, структура і зміст освіти, вводяться нові стандарти, формуються нові системи оцінювання результатів навчання.
Особливої ваги набуває забезпечення певної якості освіти як одного з найважливіших комплексних показників її стану.
Головним джерелом цих змін є соціально-економічні процеси. Створення інформаційного суспільства і, відповідно, нових цінностей, процеси глобалізації та інтеграції формують нові вимоги до особистості в даних умовах. Необхідність освітньої системи задовольнити ці вимоги, неможливість забезпечити відповідність цим вимогам традиційною освітою вимагають формування нового типу навчання – інноваційного. Освіта має відповідати цим реаліям.
Відправною точкою при оновленні шкільної освіти є визнання розвитку і саморозвитку особистості головною метою навчання у школі.
Чинна педагогічна система в цілому орієнтована на навченість, і це закладено в засоби навчання, у свідомість людей, які здійснюють або організовують навчання. Таким чином, існує протиріччя між соціальним замовленням суспільства і реальним станом справ в освіті взагалі.
Однією з головних цілей оновлення змісту освіти в Україні є створення умов для усунення цього протиріччя. Це є завданням на тривалий історичний період. Завданням першого етапу оновлення освіти є модернізація її змісту за наявних конкретних умов.
Системне проектування модернізації змісту освіти і його дидактичне забезпечення є одним із найважливіших завдань цього етапу.
За останні роки знання про те, що складає дієве викладання і навчання значно розширилося. Найважливішу роль у цьому процесі відіграють стилі викладання і навчання, бо саме їх розуміння є складовою у визначенні найкращої практики в задоволенні особистісних потреб. Навчання – це взаємний процес. Тому при суб’єктно-суб’єктних відносинах учні повинні брати активну участь у завданнях досяжних, корисних, суттєвих для них, таких, що вимагають уваги, щоб бути успішними.
У будь-якому класі, природно, є учні з різними рівнями і особливостями сприймання, обробки, засвоєння та відтворення навчальної інформації. Це вимагає співіснування у навчально-виховному процесі цілого ряду когнітивних стилів навчання, яким вони віддають перевагу.
Учителі також мають особливі навчальні стилі, тобто схильність викладати в гармонії зі своїми власними можливостями та уявленнями. Якщо вчитель послідовно здійснює визначені кроки, впроваджуючи в практику викладання свій навчальний стиль, якому надає перевагу, може статися, що потреби багатьох учнів, чиї навчальні когнітивні стилі не відповідають стилеві вчителя, залишаються незадоволеними. Для того щоб задовольнити потреби цілого ряду учнів у вивченні якогось конкретного навчального предмета, важливо, щоб учитель практично використовував якомога більше різноманітних навчальних підходів у викладанні.
Необхідність використання різноманітних підходів у навчально-виховному процесі, як і в будь-якій іншій професійній діяльності, обумовлена вимогами до викладання, насамперед наявністю розвинених умінь. Викладання значною мірою – це мистецтво, яке закликає до використання таланту і творчості. Але воно повинно бути науково обґрунтованим, тому що охоплює «репертуар» технічних прийомів, методик проведення навчальних занять, умінь і навичок, які можна систематично вивчати та описувати, і таким чином передавати й поліпшувати.
Чудовий учитель, як і чудовий музикант, – це той, хто додає до свого основного «репертуару» творчість та натхнення.
Як казав філософ, знання можуть бути купою каміння, що задавило особистість. І знання можуть бути вершиною піраміди, на якій стоїть особистість. Тому треба постійно пам’ятати про піраміду засвоєння учнями навчальної інформації .
Ефективність засвоєння учнями навчальної інформації прямо залежить від ступеня активізації  їх залучення до процесу навчання .
Крім того, треба пам’ятати : з того, що ми вивчаємо, засвоюємо (пам’ятаємо) приблизно :
10 % того, що читали;
20 % того, що чули;
30 % того, що бачили;
50 % того, що чули і бачили;
70 % того, про що самі говорили;
90 % того, що ми говоримо, коли робимо справу.

Великий Піфагор назвав математику царицею наук. Це твердження справедливе і сьогодні, в умовах сучасної освіти, відтворення і зміцнення інтелектуального потенціалу української нації, виходу вітчизняної науки і техніки, економіки і виробництва на світовий рівень, інтеграції у світову систему освіти, переходу до ринкових відносин і конкуренції будь-якої продукції, у тому числі забезпечення належного рівня математичної підготовки підростаючого покоління.
Звісно, математика має широкі можливості для інтелектуального розвитку особистості. Як же сучасному вчителю розвинути логічне мислення учнів, просторові уявлення і уяви ? Які методи застосовувати для формування у школярів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, обґрунтовувати твердження, моделювати ситуацію ?
Щоб відповісти на ці чи інші запитання сучасний учитель математики повинен враховувати і стратегічний напрямок розвитку української освіти – це гуманізація школи, яка істотно повинна змінити ставлення до навчального процесу, поставити в його центрі дитину, її духовний світ, уподобання, творчий потенціал.
Для кожної людини життєво важливим є вміння адаптуватися до нових умов існування, аналізувати  ситуацію й адекватно змінювати свою діяльність, оцінювати проблеми, що виникають та приймати зважені рішення.
Як з даними завданнями справляються вчителі математики ?
Протягом жовтня-грудня  вивчався стан викладання математики  та рівень навчальних досягнень учнів 9 класів з математики.
Метою перевірки було вивчення програмно-методичного та матеріально-технічного забезпечення викладання предмету, виконання навчальних програм, встановлення відповідності рівня знань, умінь і навичок учнів вимогам навчальних програм, виявлення прогалин у знаннях учнів та визначення шляхів їх подолання.
Викладає математику в 9-их класах Горонна Світлана Ярославівна, яка має повну вищу освіту, кваліфікаційну категорію «Спеціаліст вищої категорії» та працює в у опорному закладі «Івано-Франківська ЗОШ І-ІІІ ступеня імені Івана Франка» з 01.09.2004 року. Загальний стаж педагогічної діяльності 23 роки. За час роботи у школі Горонна Світлана Ярославівна зарекомендувала себе відповідальним старанним працівником. Вона досконало володіє методикою викладання математики, має глибокі знання з предмета. Особливу увагу звертає на формування математичної грамотності. Розвиває вміння висловлювати обгрунтовані математичні судження, вчить діяти за даним алгоритмом, а також самостійно конструювати нові алгоритми.
Уроки Світлани Ярославівни цікаві, насичені різноманітними формами і методами, проходять чітко, злагоджено, на високому науково-теоретичному та методичному рівні. Широко використовує творчі та проблемні завдання, що стимулює творчу ініціативу та самостійність учнів. Горонна Світлана Ярославівна уміє лаконічно, доступно подати навчальний матеріал, володіє ораторським мистецтвом. Велику увагу приділяє роботі з обдарованими дітьми, готує своїх вихованців до участі в предметних олімпіадах, конкурсах. Цього року Дадак Тарас отримав на олімпіаді з математики 7 балів, третє місце-10 балів. Горонна Світлана Ярославівна відзначається педагогічним тактом, має високу загальну культуру, стійкі моральні якості. Користується повагою серед колег, учнів школи та батьків.
Вчитель математики виконує навчальні програми згідно з календарними планами; викладає матеріал з урахуванням програми, використовує підручники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України. Вчитель знає психофізичні особливості розвитку учнів даного віку і враховує їх в організації   навчання; основне навантаження учнів переносить на урок, домашніми завданнями не перевантажує.
У всіх учнів 9-их класів заведена потрібна кількість зошитів: по одному з алгебри та геометрії  в, а також зошити для контрольних робіт. Зошити постійно перевіряються, про що свідчить оцінювання їх ведення, виправлення недоліків, записи вчителів. Проте не всі учні дотримуються вимог щодо культури ведення зошитів, охайності, раціонального розміщення  записів (надмірне використання коректора учнями, часто спостерігається нераціональне розміщення малюнків в зошитах з геометрії).
При перегляді відповідних сторінок класних журналів зафіксовано, що оцінювання ведення зошитів виставляється  щомісячно згідно з вимогами до перевірки зошитів; сторінки заповнені охайно. Записи в журналах відповідають календарним планам, що в свою чергу відповідають вимогам програми з математики для загальноосвітніх навчальних закладів.
На уроках математики застосовуються сучасні форми та методи навчання, які активізують розумову діяльність учнів, сприяють підвищенню в них інтересу до навчання математики, працюють над розвитком математичного мислення:
– лекційно-практичні заняття
– робота в парах, групах різнорівневого складу
– самоконтроль та взаємоконтроль
– тестування
Крім того, вчитель математики широко  практикує різнорівневі  завдання з урахуванням індивідуальних особливостей учнів як при розробці самостійних та контрольно-тематичних робіт,  так і при  завданні домашніх вправ.
Див. додатки.

ВИСНОВОК

Навчально-виховний процес з математики в 9-тих класах організований на достатньому науково-методичному рівні. Шкільна документація ведеться згідно з вимогами. Календарні плани відповідають навчальній програмі з математики  МОН України.
Вчитель займається самоосвітою, курси підвищення кваліфікації проходить завчасно, бере участь у роботі методичного об’єднання вчителів математики. Педагог  у своїй роботі використовує фахові журнали та газети (видавництво «Шкільний світ»). Значну  увагу надає організації позакласної роботи з предмету (предметні тижні, математичний конкурс «Кенгуру», тематичні заходи).
Відвідані уроки показали, що вчитель має достатню теоретичну підготовку, ознайомлена з інноваційними формами і методами організації навчально-виховного процесу.
Рівень знань, вмінь та навичок учнів з математики, передбачених програмою МОН України, у значної частини учнів.

РЕКОМЕНДАЦІЇ
Вчителям математики:
•    На засіданні  методичного об’єднання вчителів математики детально проаналізувати результати моніторингового дослідження навчальних досягнень учнів та визначити конкретні заходи щодо покращення викладання математики.
•    Більш активно використовувати перспективні освітні технології  навчання математики (проектні,  інтерактивні тощо), що дозволить пожвавити, оптимізувати й урізноманітнити форми та методи викладання математики, активізувати пізнавальну діяльність школярів, розвинути їхнє мислення та зацікавити математикою.
•    Урізноманітнювати способи перевірки рівня навчальних досягнень учнів з предмету, зокрема, використовувати тестові завдання різного рівня складності в умовах активного впровадження системи зовнішнього оцінювання.
•    Систематично використовувати у процесі викладання математики внутрішньопредметні та міжпредметні зв’язки.
•    Активізувати роботу з обдарованими учнями, шляхом залучення школярів до розв’язку завдань підвищеної складності, олімпіадних завдань, участі в МАН, математичних турнірах.
•    Опрацювати Методичні рекомендації щодо вивчення  стану викладання математики
•     Спрямувати   роботу  методичного об’єднання математиків на вирішення питань  підвищення  ефективності  уроку.

Адміністрації  закладу:
•    Взяти до відома матеріали перевірки стану викладання та рівня навчальних досягнень учнів з математики. Особливу увагу звернути на результати моніторингового дослідження в 9-х в зв’язку із складанням комплексних іспитів (ДПА).
•    Продовжити моніторинг знань учнів з предмету.
•    Покращити матеріально-технічну базу для викладання математики.
•    Звернути увагу на низькі результати деяких учнів з контрольних робіт з математики у 9-их класах і забезпечити виділення годин  на додаткові заняття для підготовки дев’ятикласників до  ДПА з предмету.

Заступник директора опорного закладу з
навчально-виховної роботи
Буковинська Н.М.

Інфографіка моніторингу

Переглядів загалом - 749 | Переглядів сьогодні - 1