З початку війни коло наших завдань значно розширилося, і нині українській армії допомагають люди різних професій та віку. Волонтерами стали навіть діти. Хтось заробляє гроші співами, хтось – постановкою вистав, хтось виготовляє окопні свічки чи формує продуктові набори, аби тільки допомогти нашим захисникам.
Одним із таких дітей є Максим Зарічний – юний волонтер із Херсонщини, який разом із сім’єю був змушений залишити рідний дім.
«Дому немає, село пусте, розбите», – з болем згадує Максим. Наразі хлопець мешкає в Івано-Франковому. Проте навіть тут, у безпеці, він не перестає мріяти про свою малу батьківщину. Каже, що найбільше йому бракує херсонських кавунів і тепла:
«Тато, я вже львів’янин із гарячим херсонським серцем. Одна з моїх мрій – відвідати Львівську оперу».
За три роки Максим зібрав 1 600 000 гривень для потреб Збройних сил України. Він збирає гроші завдяки своєму таланту – співу, яким займається професійно. Навчання продовжує у музичній школі міста Новояворівськ, а також пише тексти до пісень. Його голос лунає на вулицях, у храмах нашої громади, на благодійних заходах.
Навіть у зимовий період Максим продовжує збір коштів – зараз він збирає на систему РЕМ для українських воїнів.
Особливою підтримкою та натхненням для хлопця є його тато, Сергій Зарічний, який нині боронить Україну в лавах ЗСУ. Тож Максим допомагає не лише всім захисникам, а й власному батькові.
Його самовідданість не залишилася без уваги. До Дня волонтера селищна голова Ірина Перун нагородила хлопця грамотою. А до третьої річниці повномасштабного вторгнення він отримав відзнаку Головного управління Національної поліції України Яворівського районного відділу – за патріотизм, щире серце та значну допомогу захисникам України.
Пишаємося тобою, юний козаче, Максиме!
Завдяки таким відданим громадянам, як ти, ми всі разом наближаємо перемогу!
