Перші тижні НУШ

Цьогорічний перший дзвоник покликав за парти 88 першокласників смт. Івано-Франкове. Саме вони поповнили учнівську родину школи імені Івана Франка й стали головним стрижнем реформи нової української школи.

 

Ці шести- й семирічні хлопчики й дівчатка ще не усвідомлюють, що саме по них будуть оцінюватися новації у навчанні. А от батьки мають великі надії, що зміни в освіті, покликані покращити якість навчання їхніх діточок. Ми, вчителі, мріємо, що нові підходи до навчання, наші зусилля будуть не марними, а головне – батьки і діти оцінять та полюблять НУШ.

 

Два тижні навчання промайнули, як два дні. Кожний день був насиченим і цікавим, повним несподіванок і непередбачуваних ситуацій, емоцій і сподівань. Це були дні знайомства, адаптації й формування нового колективу. Це одні із найскладніших днів у роботі педагога. Адже так важливо задати правильний тон новій співпраці учні-вчитель-батьки.

Усе починалося казково: фея із країни Знань та її помічник, чарівна паличка, ключ до книги знань. Сонце, посмішки,музика,квіти – усе, як годиться, в перший день навчання. Уже на першому уроці першачки перегорнули кілька сторінок чарівної книги , мандруючи країною Знань й виявили бажання продовжити мандрівку.

І тут усе закрутилося, завирувало й поплив наш учнівський корабель у чотирирічну подорож морями НУШ згідно навчальної програми для 1-го класу. У пригоді стає весь твій педагогічний досвід, багаторічний стаж співпраці з батьками і дітьми, усі очні й заочні курси, навчально-методичні матеріали й материнські почуття до дітей, яких тобі довірили їхні батьки. Підготовка до уроків займає надзвичайно багато часу, бо змінились форми і методи роботи й сам стиль роботи, адже я тепер – не вчитель для дітей, а їхній наставник, порадник і друг.

 

Організовуючи освітній процес перших двох тижнів «Я – школяр» і «Наш клас», через спостереження й моделювання проблемних запитань і ситуацій, спираючись на ініціативу самих дітей, намагалася створити умови для цікавого й радісного навчання, організувати знайомство учнів з однокласниками та вчителями – спеціалістами (використання бейджиків з іменами й розпізнавання перших букв на них, що дозволяє вгадати ім’я однокласника ), навчати активного слухання в умовах усного спілкування й взаємодії в парах та групах, сприяти усвідомленню правил безпечної поведінки дорогою до навчального закладу та у школі, допомагати дітям ідентифікувати себе як учнів та мотивувати їх до навчання, сприяти творчій атмосфері і готовності учнів до навчання, організувати учнів до ознайомлення із приміщеннями шкільної будівлі та класним середовищем, мотивувати до писемного мовлення як особливої форми спілкування, заохотити учнів до покращення класних осередків (озеленення класної кімнати, поповнення бібліотеки, ігрового кутка), допомагати дітям виявляти активність і відповідальність у процесі творення класної спільноти, сприяти розвитку дитячого самоврядування, закласти основи взаєморозуміння, співпраці, згуртування колективу дітей, батьків і вчителя.

Зокрема, хочу зупинитися на ранкових зустрічах, з яких ми розпочинаємо кожний день навчання згідно методики НУШ. Я ніколи не думала, що ранкові зустрічі, де ми вільно спілкуємося,чи то у колі, чи у групах, сидячи чи стоячи, можуть так ефективно впливати на згуртованість колективу, допомагати вчителеві у створенні спільноти в класі, створювати позитивну атмосферу на весь день.

 

Привітання – це перший компонент ранкової зустрічі. Щоранку учні збираються, щоб привітати один одного посмішкою, поглядом, поплескуванням, словами ввічливості, передаючи іграшку чи казкового героя із чарівної скриньки. Кожен з повагою звертається до інших на ім’я й у колі створюється доброзичливий настрій. Діти відчувають свою важливість і цінність. Вітання створює спокійний і розважливий настрій для наступного етапу зустрічі – обміну інформацією. Учні висловлюють власні ідеї, почуття, а також обмінюються інформацією та досвідом на теми: «Що я очікую від шкільного життя?», «Розкажи про себе», «Як мені безпечно дістатися й повернутися додому?», «Що покласти у шкільний портфель?». Однокласники ставлять запитання або висловлюють власні коментарі з певної теми, проблеми. Таким чином учні дізнаються про інших і надають можливість решті дізнатися про себе. Обмін інформацією формує у школярів навички вільних висловлювань.

Групове заняття – наступний компонент ранкової зустрічі. Діти об’єднуються у групи, де кожен учасник бере участь у приємних розвагах (співати, танцювати, бігати, стрибати…). Головне, щоб між групами не було суперництва і діти отримують велике задоволення від того, що рухаються. Вереснева погода нам сприяла. Перебуваючи на свіжому повітрі, під теплим промінням сонця ми весело грали у ігри: «Хто чого хоче навчитися у школі», «Найкращий першокласник», «М’ячик – світлофор», «Як правильно зібрати портфель», «Чи знаєш ти свій клас?», «Струмочок».

Щоденник вражень – завершальний елемент ранкової зустрічі. У звичайному зошиті учні ведуть власні записи щодо теми дня. Це дає можливість виявити їхні почуття. Дитина сама вибирає: писати чи малювати, чим і як це зробити за п’ять хвилин. В кінці тижня батьки переглядають ці «записи» й спілкуються з дітьми щодо побаченого.

В кінці двох тижнів навчання у школі учні вже змогли сформулювати висловлювання, що означає бути учнем /ученицею школи і чому важливо вчитися; засвоїли правила поведінки на уроці й правила безпечної поведінки дорогою до школи та додому; вміють звертатися до однокласників та вчителів; частково навчилися взаємодіяти в парах і групах для досягнення навчальних цілей , висловлювати свої потреби й безпечно пересуватися в приміщеннях школи; розпізнають змістові осередки в класі й дотримуються правил безпечної поведінки в них.

Загалом, ці перші дні навчання в школі були цікавими, насиченими й непередбачуваними як для вчителя, так і для дітей та їхніх батьків. Я, думаю, що вони побачили своїх дітей уже в іншому світлі й інших ракурсах, змогли пересвідчитися, чи готова була їхня дитина до життя й навчання у школі.

Головне, щоб гарний настрій, з яким вони щоранку поспішають до школи, та бажання вчитися не зникли, бо

«Найкраща у світі – дорога до школи,
Бо ти у дитинстві простуєш по ній.
Її не забудеш ніколи – ніколи,
Вона, наче сонце, у долі твоїй».

(Загальна кількість переглядів - 169)